Трупи російських військових не годяться навіть на добриво

Із початку повномасштабного вторгнення на території України полягло близько 130 000, що не може не радувати, російських солдатів. Проте постає питання: «А що робити із їхніми трупами?». 

У народі кажуть, що підуть на добрива. Та чи дійсно це так? Чому ж тоді полеглих військових рф відправляють назад в лігво агресора у поліетиленових мішках? Якщо це добриво, то чи не вигідніше було б залишити їх на сільськогосподарських угіддях в якості підживи ґрунтового покриву? 

Насправді питань більше ніж відповідей, проте хоч на деякі із них ми спродуємо відповісти.

Розпочнемо відразу із головного –  мертвий російський військовий – це не добриво! Відверто кажучи, це не зовсім добриво, або доречніше сказати, що більшою мірою це забрудник, а вже потім добриво. Адже трупи під час розкладу виділяють ряд небезпечних хімічних сполук, котрі забруднюють навколишнє середовище, зокрема: атмосферу, водойми, ну і, звичайно ж, ґрунт. 

Серед найбільш загрозливих людському здоров’ю сполук, котрі виділяються із тіла після смерті, варто відмітити нейрін – специфічна речовина, що являє собою трішки загуслу рідину, яка утворюється у нервових клітинах людини, а після смерті витікає із тіла. Смертельна доза цієї речовини становить 11 мг/кг, тобто для людини вагою 70 кг 0,77 г нейріну виявляться летальними. 

Також загрозу людському здоров’ю несе путресцин, який в народі більш відомий як «запах смерті», оскільки саме цим запахом супроводжується гниття плоті. Ця сполука утворюється в кишечнику людини та відіграє важливу роль під час життя, проте після зупинки всіх процесів життєдіяльності путресцин несе руйнівний характер. 

Ця речовина є значно менш загрозливою, якщо порівнювати із попередньою, адже смертельною дозою для 70-кілограмової людини є 140 г, до того ж путресцин гине за межами відмерлих тканин, проте він може викликати отруєння через дихальні шляхи, адже має характерний трупний запах.

Значної шкоди можуть нанести бактерії та віруси, що після смерті покидають тіло, а потрапляючи у ґрунт несуть значну небезпеку здоров’ю людини. Ґрунтовий покрив відіграє важливу роль у переміщенні багатьох вірусів та бактерій, попри те, що значна їх частина адсорбується, тобто поглинається, ряд небезпечних бактерій та вірусів із ґрунтовими чи дощовими водами мігрують по ґрунтовому профілю та по поверхні ґрунту. 

У цьому аспекті важливу роль відіграє гранулометричний склад ґрунту, відтак більш важчі ґрунти лісостепової та степової зони є менш сприятливими для міграції бактерій та вірусів, проте значно більше поглинають їх, водночас піщані та супіщані ґрунти є більш сприятливими в плані міграції.

Тварини також можуть бути постраждалими чи переносниками небезпечних хвороб, вірусів та бактерій, котрі потрапляють до їх організму через споживання забрудненої трупною отрутою води чи самих трупів.   

Великою екологічною катастрофою може стати потрапляння вищевказаних та багатьох інших, загрозливих для життєдіяльності сполук у підґрунтові та ґрунтові води, сільські криниці або водопровідну систему міст та сіл, що призведе до критичних наслідків, зокрема епідемій. 

Що робити, якщо на сільськогосподарських угіддях залишається безліч тіл

Насамперед потрібно із дотриманням усіх можливих санітарних норм вивезти тіла до місць захоронень чи спалювань. Наступними пунктами повинні бути аналіз ґрунтового покриву та ґрунтових вод, оскільки не відомо скільки труп перебував на ділянці, чим хворів за життя, відтак які бактерії та віруси присутні на місцевості, а також яка маса токсичних сполук вже потрапила до товщі ґрунтового покриву. 

Якщо в результаті аналізів з’ясовується, що ґрунт не придатний для землеробства, то альтернативними подальшими діями є:

• рекультивація, тобто заміна забрудненого горизонту родючого шару, звісно це доволі дороговартісна процедура;
• консервація земель, яка являє собою вилучення ділянок з обробітку, що займе значно більше часу, адже на відновлення підуть десятки, а може й сотні років.

Отже, як ми бачимо, збитків від трупів російських військових є більш ніж достатньо, тому називати їх «добривом» вже якось і недоцільно.