Як нацпарки України протистоять ворогу: підсумки 2022 року

30 Грудня 2022, 13:00
На фото – краєвид з Національного природного парку «Синьогора» 7216
На фото – краєвид з Національного природного парку «Синьогора»

Рік тому ми готувалися до свят і ще не знали, що на нас чекає у 2022 році. Ось він добігає кінця, і ми віримо, що 2023 принесе нам Перемогу.

Wownature хоче згадати досягнення національних парків 2022 року та подякувати Силам оборони України, завдяки яким наша робота була можливою.

На початку 2022 президент підписав укази про створення трьох нових парків — Куяльницького в Одеській області, «Холодний Яр» – у Черкаській і Національний природний парк «Пуща Радзівіла» в Рівненській. 

Навесні наші неймовірні ЗСУ звільнили Київщину, Сумщину й Чернігівщину. Восени ми вже проводили інтерв’ю з представниками деокупованих національних парків Харківщини (Дворічанський нацпарк), Донеччини (Національний Природний Парк «Святі Гори»), Херсонщини (Національний природний парк «Кам'янська Січ»). Чекаємо повернення додому нацпарку «Великий луг» і Приазовського із Запорізької області, нацпарку «Меотида» з Донецької області, Білобережжя Святослава — з Миколаївської області, Джарилгацького, Азово-Сиваського нацпарків та парку «Олешківські піски» з Херсонщини, деокупації парку «Кремінські ліси» (Луганська область) та, звісно, кримського нацпарку «Чарівна Гавань».

 Українські природоохоронці щосили протистоять ворогу. На окупованих територіях — допомагають місцевим мешканцям і здають дані загарбників, сприяють просуванню Сил оборони України. Коли ми розмовляли з працівниками деокупованих парків, були вражені їхньою мужністю. Природоохоронці вели літопис природи під кулями, тікали з полону, отримували поранення. Знаємо про загиблих співробітників на окупованих територіях і природоохоронців, які полягли на фронті.

Вразила згуртованість природоохоронної громади: щойно після деокупації екологи поспішають фіксувати збитки, завдані природі, а працівники нацпарків України їдуть з гуманітарною допомогою до колег, як-от Нобельський Національний Природний Парк, Національний природний парк «Синевир», Національний природний парк «Подільські Товтри».

Ми вражені активністю парків, які перебувають неподалік лінії зіткнення чи кордону з країнами-агресорками: Гетьманський національний природний парк, Деснянсько-Старогутський Національний Природний Парк, Національний природний парк «Гомільшанські ліси», Slobozhanskyi National Nature Park, Ічнянський національний природний парк, Національний природний парк Прип'ять-Стохід.

Нацпарки збирають на дрони, пікапи, безпілотники, тепловізори; плетуть маскувальні сітки, роблять окопні свічки; передають на фронт гуманітарку й смаколики; прихищають українців, які мусили тікати від війни. Нижньодністровський національний природний парк, Національний природний парк «Бойківщина», Гетьманський нацпарк, Національний природний парк «Сколівські Бескиди», Національний природний парк «Північне Поділля», Національний природний парк «Кременецькі гори», НПП «Дністровський каньйон», Національний природний парк «Гуцульщина», Голосіївський нацпарк, Національний природний парк «Залісся» National Nature Park «Zalissya», Яворівський національний природний парк, Деснянсько-Старогутський Національний Природний Парк, Національний природний парк «Верховинський», «Синевир», Шацький національний природний парк, Національний природний парк «Синьогора», Національний природний парк «Сколівські Бескиди», Ківерцівський національний природний парк «Цуманська пуща».

Нам запам’яталися слова Андрія Хрутьби, науковця Голосіївського нацпарку, який нині воює: якщо не природа, культура, то заради чого ми воюємо? Тому ми вважаємо, що зміцнення науки, захист природи — це питання, які не можуть чекати до Перемоги. Пишаємося парками, які провадять наукову роботу, облаштовують нові рекреаційні зони, підгодовують тварин, працюють зі школярами.

Наші улюблені цьогорічні паркові активності зі школярами – як збирали яблука для ведмедів із синевирського реабілітаційного центру; садили дерева разом з працівниками парку «Мале Полісся»; дослідження комах під мікроскопом, яке влаштували науковці НПП «Кармелюкове Поділля», фестиваль повітряних зміїв, який співорганізовував Національний природний парк «Хотинський», квест і майстерки від нацпарку «Подільські Товтри», практичний урок риболовлі від Шацький національний природний парк. З цікавого ще бачили експедицію співробітників Національного природного парку «Бойківщина», велоекскурсію в Гетьманському парку та екскурсію кіньми у Національному природному парку «Верховинський».

Важливо, що парки говорили й про свої потреби та труднощі. Що потрібні генератори й відбудова, що джипінг і браконьєрство тривають і під час війни, і парки докладають зусиль, щоб протидіяти порушникам. Що співробітники НПП «Нижньосульський» прибрали береги Сули, а через півтора місяця вони вже знову вкриті сміттям, а в Голосіївському нацпарку люди покрали деревину. Коли ми озвучуємо проблеми, то наш голос стає чутнішим.

Помітили ми і ще одну чудову тенденцію — коли парки розширюють аудиторію, з якою працюють. Багато парків проводить екскурсії для людей, які мусили тікати від війни, працюють з людьми з інвалідністю (як-от парк Національний природний парк «Північне Поділля»), Національний природний парк «Пирятинський» проводить майстерки та прогулянки для старших людей, відвідувачів університету третього віку; парки Національний природний парк «Вижницький», Нижньодністровський національний природний парк, Ківерцівський національний природний парк «Цуманська пуща» розповідали про роботу зі студентами та науковцями з інших установ.

Бачили ми й приклади крутої взаємодії парків з іншими організаціями. Наприклад, Національний природний парк «Дермансько-Острозький» долучився до проведення обласних змагань з пішохідного туризму.

Працівники зафіксували нові види фауни (у Галицькому національному природному парку — мух-січкокрилок, у Національному природному парку «Північне Поділля» — мокреця бабкового), а в Національному природному парку «Зачарований край» видали книжку про червонокнижні рослини парку. Ужанський національний природний парк  відновив публікацію газети «Східні Карпати», під новий рік вийшов довгоочікуваний матеріал про складні для вивчення лишайникові угруповання на матеріалі Національного природного парку «Бузький Гард».

Співробітники нацпарків без перестанку навчаються — екологічних інновацій, взаємодії з туристами, SMM, опановують новітні технології моніторингу природних явищ. І навчають: Національний природний парк «Королівські Бескиди», Яворівський національний природний парк, Національний природний парк «Сколівські Бескиди», Карпатський національний природний парк розповідали про екологічні звички. Національний природний парк «Тузлівські лимани» став голосом дикої природи, яка потерпає від агресора: він розташований на узбережжі в Одеській області, а тому працівники чули й бачили війну якнайближче. Надихаємося бути терплячими й мужніми – завдяки дописам співробітника парку Івана Русєва.

812 природоохоронних зон, загальна площа яких становить майже мільйон гектарів, або 20% від загальної площі всіх заповідних територій України, постраждали від війни.

Але ми не маємо підстав сумніватися в прогнозах начальника ГУРу України Кирила Буданова, тому плануємо на 2023 поїздку в Крим.

Ми прожили такий складний рік – і стали сильнішими, мудрішими, витривалішими. Пишаємося роботою національних парків у 2022 році!

Коментар
02/11/2024 Субота
02.11.2024
01.11.2024
31.10.2024
30.10.2024