стрічка

Чи всі рослини хороші?

03 Липня 2021, 15:09
Біоінвазія — це агресивне поширення чужорідного виду на новій території БЛОГ 3998
Біоінвазія — це агресивне поширення чужорідного виду на новій території

«Зможете перерахувати 10 видів рослин твого міста?», — запитую я і переважно у відповідь чую стандартний набір: 

«Нуууу.... Клен, дуб, трав, тюльпани, піони, полин, кульбаба. О, ще «борщовики» оці жахливі»

Коли ж заходить мова про вероніку дібровну, грицики звичайні та козельці лучні, ловиш зацікавлені та здивовані погляди.

Знання того, що росте у твоєму місці, пов'язане зі сталим розвитком, тобто концепції, що створює баланс між економічною, екологічною та соціальною сферами.

У 2015 році ООН виокремило 17 Цілей, що є ключовими у досягненні цієї стратегії. З них 15-та відповідає за все живе, що оточує нас на суходолі, а офіційно зветься як «Збереження екосистем суші». Її завдання адаптуються під національний, регіональний та особистісний рівень.

Для України пріоритетними є:

  1. Забезпечити збереження, відновлення та стале використання наземних і внутрішніх прісноводних екосистем
  2. Сприяти сталому управлінню лісами
  3. Відновити деградовані землі та ґрунти з використанням інноваційних технологій
  4. Забезпечити збереження гірських екосистем

 

Для досягнення ключових завдань не лише науковці повинні знати види птахів, комах і рослин, їх функції, проблеми, а й ми з вами.

Читайте також: Гній і Закон: що потрібно українським ґрунтам

Чому і для чого? 

Всі жителі екосистем, беззаперечно, мають певний набір функцій, завдяки яким тримається світ, та сьогодні зупинимось на рослинах.

Часто говорять лише про важливість дерев та й багато з нас усвідомлює, що масове винищення чи постійна неправильна обрізка призводить до екологічної катастрофи. У цьому випадку мають рацію всі.

Проте рослинний світ це не лише дерева. Як щодо трав'янистого покриву? Які завдання виконує він?

Щільний покрив з різнотрав’я сприяє формуванню дерну – поверхневого шару ґрунту, вкритого трав'янистими рослинами та переплетений живим і мертвим корінням, пагонами та кореневищами багаторічних трав, що додає йому зв'язності.

Таке рослинне угруповання, або як скажуть науковці, фітоценоз, містить підвищену кількість органічних речовин, що підживлюють ґрунт, забезпечує збереження мікроклімату ґрунту та атмосфери завдяки утриманню вологи та підтримки комфортної температури.

Так ось чому так спекотно!

Не менш важливу роль має у запобіганні ґрунтовій ерозії: коріння щільно переплітається і стримує землю.

Ефект можна перевірити домашнім дослідом. Посійте в один контейнер зелень, а другий залишіть просто з ґрунтом. Тримаючи  контейнери під кутом, полийте їх, а воду зберіть в окремі чаші. У чаші з-під контейнера з землею буде каламуть, на відміну від того, де є зелень. 

Території з хорошим трав'янистим покривом є місцем життя та кормовою базою комах, звірів та птахів. Так, у світі плаче +1 куріпка, коли немає де облаштувати гніздо. А окрім куріпки, є ще багато видів птахів, ще більше видів комах та інших організмів, які мешкають у трав'янистому покриві. І кожному може подобатися якийсь свій вид рослини у покриві (наприклад, є види птахів, які залежать від одного виду рослини). 

Крім того, рослинне угруповування з багатим різноманіттям є більш стійким до змін навколишнього середовища. Тому якщо коротко — чим більше видів рослин у покриві, тим краще.

І забули про найважливіше: скільки естетичного задоволення та комфорту приносить нам квітуча лука чи відпочинок у сквері біля водойми.

Читайте такожЧому загибель бджіл – загроза розвитку людства. ІНТЕРВ'Ю

Та чи всі види є безпечними для нас і для екоситеми міста в цілому?

Бажано знати, що росте навколо тебе, щоб тримати себе і своє оточення у безпеці. Навіщо?

Не лише угрупування видів має свої зони відповідальності за ґрунт, температуру, вологість та наше естетичне задоволення. Окремо вид несе за собою унікальну функцію чи особливість для людини або підпадає до розподілу за господарським значенням у ботаніків: медоноси, отруйні, інвазивні, декоративні, культурні, дубильні, кормові.

Взаємодіючи між собою, вони створюють унікальну систему живого.

Але внаслідок глобалізації та міграції, людина втручається у фітоценози та  збагачує біорізноманіття іноді небезпечними рослинами, як для себе, так і для інших рослин.

Вони належать до групи інвазивних.

Інвазивні види — рослини, тварини, мікроорганізми, що зростають на чужих місцях. До прикладу, таким є Борщівник Сосновського, що родом з Кавказу, але комфортно себе почуває і у наших краях, Золотарник канадський або подорожній Ваточник сирійський. Останній навіть у своїй видовій назві немає натяку на країну походження, бо він взагалі з Північної Америки. Всі вище перелічені види занесені до списку інвазивних видів ЄС.

Борщівник Сосновського
Борщівник Сосновського

Амброзія полинолиста, Борщівник Сосновського відомі більшості як небезпечні рослини. Про них знають люди вже давно, хоча і цього, відверто кажучи, недостатньо. А є й такі, що не особливо відомі і сприяють процесу так званого біологічного забруднення або біоінвазії.

Інвазивними видами є: Борщівник Сосновського, Золотарник канадський, Амброзія полинолиста, Ваточник сирійський, Маслинка вузьколиста, Череда листяна, Галінсога дрібноцвіта, Розрив-трава дрібноквіткова, Стенактис однорічний, Мишій сизий.

Ваточник сирійський
Ваточник сирійський

Біоінвазія — це агресивне поширення чужорідного виду на новій території.

За екологічною характеристикою «походження» серед рослин виділяють: аборигенні — ті, які притаманні цій території зростання, та адвентивні, тобто іммігранти рослинного світу.

Впродовж тривалого часу історичного періоду природні бар'єри, такі як гори, пустелі та океани, сприяли ізоляції екосистем і багатьох видів, що жили в них. Упродовж останніх декількох століть ці природні бар'єри поступово руйнувались, а люди та інші живі організми поширювалися по всій Землі.

У фітоценозі відбувається комунікація. І побачити нам її важкувато, ба навіть неможливо.

Біоінвазія — це індикатор того, що екосистема втрачає свій баланс, бо ми починаємо помічати комунікацію аборигенних та адвентивних видів.

 

Один вид витісняє іншого, жителі отримують алергію від цвіту незрозумілої рослини, хтось випадково отримає опік, бо листя рослини так були схожі на кабачок, як цікаво.

Як це відбувається і до чого призводить?

Коли якась рослина потрапляє до нас з далеких країв, як от Стенактис однорічний, для нього існують всі комфортні умови, такий собі all-inclusive, для створення більш конкурентного середовища.

Стенактис однорічний
Стенактис однорічний

Оскільки одна з цілей рослин — збереження власного виду, то вона починає агресивно захоплювати місцезростання.

Отож причини:

  • нові умови проживання — це помірний стрес, який активує розмноження популяції;
  • відсутність природних ворогів (хижаків, паразитів);
  • руйнування природних бар'єрів, що стримують поширення (різнотрав'я, ліси, водойми)
  • промислова революція, збільшення обсягів торгівлі та продажу (насінина інвазивного виду може бути навіть на ваших штанах)
  • з господарською інтродукцією чужорідного виду в місцеву природку екосистему
  • кліматична криза, яка створює вигідні кліматичні умови для інвазивних видів

 

Наслідки:

  • руйнування місць зростання аборигенних видів, що веде до втрати біорізноманіття
  • збільшення кількості алергій
  • активне поширення отруйних видів у міському середовищі
  • збільшення кількості хімічних опіків

Люцерна хмелевидна
Люцерна хмелевидна

У серпні на полях можемо спостерігати багато жовтих кущиків, які насправді є небезпечним видом — Золотарником канадським. А на полі могло б рости значно більше безпечної для всіх люцерни хмелевидної чи роману (ромашка така) і ніхто б не завдав шкоди майбутньому урожаю.

Обожнюю приклад з гусячою травою. Вона випадково потрапила до Європи з американськими поставками зерна. Та навіть про Амброзію полинолисту з Північної Америки, яку спочатку завезли до України взагалі-то, як лікарську рослину. А що вже казати про павловнії, які висаджують для благого діла. Так колись і Борщівник висадили і що тепер?

Так і відбувається 3 за шкодою для екосистем суші невидиме забруднення — біологічне, яке щодня панує на галявинах, луках, дитячих майданчиках. Знаючи, коли цвіте Амброзія полинолиста, як відрізнити кабачки від Борщівника Сосновського, що це за бур'ян знову виліз всюди, ви зможете уникнути негативних наслідків для себе, перш за все, бо одягнете маску у час цвітіння, обійдете стороною небезпечний вид чи зупините розмноження інвазивної рослини. А для цього потрібно лише одне — спостерігати за тим, що навколо. Почати вивчення можна уже — з фото у цьому блозі.

***

Якщо Вам був корисним цей матеріал чи просто сподобався, можете підтримати редакцію фінансово для створення майбутніх публікацій. Оберіть суму підтримки в 1, 3 або 5 євро щомісяця на Патреоні і читайте Еко.Район!  

Коментар
30/07/2021 П'ятниця
30.07.2021
29.07.2021
28.07.2021